Добре підготовлена доповідь, впевнені інтонації на співбесіді - це прекрасно, але інколи наше хвилювання чи брехню видають жести, розповідає тренер з ораторської майстерності та іміджу Інесса Пустовалова.
Як же навчитися «правильної» жестикуляції? Далі – поради від Інесси Пустовалової:
- Жести допомагають доповідачу бути переконливим. Зверніть увагу, як актори, телеведучі або політики підсилюють своїми рухами загальне враження від свого виступу. Отже, перше, що ви маєте запам’ятати - ваші руки ніколи не мають безвольно висіти вздовж тіла. Жести повинні бути симетричними, відкритими, широкими, комунікативними та - бажано - фіксованими.
Спробуйте спочатку знайти 1-2 базові позиції перед дзеркалом. Це можуть долоні, складені одна до одної. Або так званий будиночок, «стріха» якого направлена на слухача.
Фіксація в жестах дуже важлива. Проведіть горизонтальну лінію десь на рівні талії – це так звана опора. Якщо ви виступаєте стоячи, намагайтеся ніби опиратися на неї при закінченні руху - так ви і те що ви говорите, будете виглядати більш переконливим.
Якщо ж ви виступаєте перед великою аудиторією, намагайтеся захопити всіх слухачів у самий широкий свій жест.
Ваша відкритість буде читатися в жестах, які направлені на слухачів, і вони періодично будуть бачити вашу відкриту долонь. На рівні підсвідомості це читається як «Я чесний та відкритий» або «Ці руки нічого….». Далі ви мабуть знаєте…
Комунікативні жести означають відповідність ваших слів до ваших рухів. Перед виступом потренуйтеся та бажано зніміть себе на відео. Переглядаючи, зверніть увагу чи відповідають ваші жести вашим словам. Наприклад, ви говорите: «У мене величезний досвід з продажу», а показуєте невеличкий рух руками. Або: «Мені надзвичайно подобається ваша компанія» - а в цей час схрещуєте руки і показуєте свою особисту закритість.
Інколи нашу увагу від доповідача відволікають брязкання браслету або ланцюга від годинника, почісування, потирання долоней тощо. Це так звані жести-паразити.
Запам’ятайте: кожен ваш жест зроблений перед аудиторією має бути функціональним! Якщо ви тримаєте ручку або маркер – відповідно ви нею маєте щось записати, а не нервово крутити в руках! Якщо ви точно знаєте, що при хвилюванні почнете крутити каблучку чи ланцюжок, не вдягайте їх взагалі!
Не важливо ким і де ви працюєте, знання невербальних комунікацій можуть стати в нагоді будь-коли. Головне - не бійтеся експериментувати, цікаві і класні жести можна переймати у своїх знайомих, телеведучих та артистів. Побачили, повторили, запам’ятали та використали. Головне - прагнути до досконалості, і тоді точно все вийде!
Наснаг і перемог у самовдосконаленні!
Інесса Пустовалова
